Пам’ятник борцям за волю України у Луцьку легко впізнати за високими арками та хрестом над ними. На просторому Київському майдані ця споруда привертає увагу незвичною для меморіалу формою: вона нагадує відкриту каплицю, крізь яку видно небо. Тут вшановують людей, які боролися за українську державність, а сама пам’ятка поєднує громадянську присвяту з архітектурою молитовного простору. Її також називають монументом “Борцям за волю і незалежність України”.
Де розташований пам’ятник борцям за волю України
Адреса пам’ятника – місто Луцьк, Київський майдан, перед будівлею Волинської обласної державної адміністрації та обласної ради. Монумент стоїть у композиційному центрі площі, тому шукати його у дворах або на території установ не потрібно.
Для орієнтування зручно запам’ятати проспект Волі та вулиці Рівненську й Дубнівську, які сходяться біля майдану. Якщо плануєте прогулянку від центральної частини міста, напрямок уздовж проспекту Волі допоможе включити пам’ятник у послідовний пішохідний маршрут. Київський майдан варто вказувати і в навігаторі: це точніший орієнтир, ніж пошук лише за скороченою назвою меморіалу.
Основні відомості про пам’ятку зручно зібрати в короткій таблиці.
| Відомість | Опис |
|---|---|
| Назва | Пам’ятник борцям за волю України |
| Інший поширений варіант | “Борцям за волю і незалежність України” |
| Місце розташування | Київський майдан у Луцьку |
| Орієнтир | Площа перед будівлею обласної адміністрації та обласної ради |
| Тип споруди | Монумент-каплиця |
| Рік встановлення | 2001 |
| Авторство реалізованого проєкту | Група архітекторів і конструкторів на чолі з Андрошем Бідзілею |
Коли з’явився монумент і кому його присвятили
Пам’ятник відкрили 22 серпня 2001 року, напередодні десятої річниці незалежності України. Отже, його поява була пов’язана з конкретною ювілейною датою, коли країна підбивала підсумки першого десятиліття відновленої державності.
Присвята монумента охоплює різні покоління борців за незалежність. У центрі уваги тут спільна справа людей, які відстоювали право України бути самостійною державою. Таке широке формулювання дозволяє згадувати і відомих діячів, і тих, чиї імена залишилися лише в родинній пам’яті. Саме як місце вшанування багаторічної боротьби за суверенітет пам’ятник використовують під час офіційних церемоній.
Для відвідувача дата встановлення дає важливий контекст. Перед ним пам’ятка періоду, коли українські міста вже створювали власні меморіали незалежності й поступово змінювали зміст громадських просторів. У Луцьку таким простором став майдан перед обласними установами.
Хто автор пам’ятника: історія двох задумів
Над спорудженим монументом-каплицею працював колектив архітекторів і конструкторів під керівництвом Андроша Бідзілі. Тому у відповіді на запитання про автора пам’ятника борцям за волю України у Луцьку доречно називати його як керівника проєктної групи.
Водночас передісторія цього місця складніша за один запис про авторство. На початку 1990-х художник Микола Кумановський запропонував меморіальний задум “Стріляючий ліс”. Він мав передати пам’ять про визвольну боротьбу через образ лісу та повстанців. Цей варіант не реалізували.
Згодом з’явився проєкт каплиці. У ньому також передбачали ширше художнє наповнення, зокрема відображення різних періодів української історії. Проте, за поясненням Андроша Бідзілі, задум не вдалося втілити повністю: після встановлення архітектурної частини подальше виконання зупинилося.
Ця обставина допомагає зрозуміти стриманий вигляд споруди. Вона також пояснює, чому в матеріалах про пам’ятник зустрічаються два прізвища. Кумановський пов’язаний із попередньою художньою концепцією, а Бідзіля – з проєктуванням встановленого монумента-каплиці.
Архітектура та технічний опис
Основу композиції утворюють високі опори й аркові завершення. Між ними залишено відкриті проміжки, завдяки чому споруда не виглядає суцільним масивом. Верхню частину увінчує хрест, у декоративному оформленні присутній тризуб. Унизу розташована піднята основа зі сходинками.
Здалеку насамперед сприймається загальний силует. Поблизу увага переходить до співвідношення опор, арок і вільного простору між ними. Для огляду варто змінити кілька точок: фронтальний ракурс показує симетрію, а погляд збоку дозволяє краще зрозуміти об’ємну будову.
| Елемент | Особливість зовнішнього вигляду |
|---|---|
| Загальна композиція | Вертикально спрямована відкрита споруда капличного типу |
| Опори | Масивні елементи, які формують основний об’єм |
| Арки | Поєднують опори та підкреслюють спрямованість угору |
| Завершення | Хрест над верхньою частиною монумента |
| Державна символіка | Зображення тризуба |
| Основа | Підвищення зі сходинками |
| Сприйняття в просторі | Можливість огляду з різних боків площі |
Каплична форма викликає асоціацію з поминанням, а тризуб пов’язує її з українською державністю. Так можна прочитати поєднання цих символів під час огляду: пам’ять про загиблих і нагадування про мету їхньої боротьби присутні в одній композиції.
Точні габарити, марки конструкційних матеріалів і характеристики облицювання потребують проєктної документації. Визначати їх лише за фотографіями було б ненадійно.
Яке значення має пам’ятник сьогодні
Монумент залишається місцем громадського вшанування. Зокрема, 28 червня 2026 року біля нього відбулися урочистості до 30-річчя Конституції України. Учасники вшанували загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти. Це підтверджує, що пам’ятник продовжує виконувати меморіальну функцію і через чверть століття після відкриття.
Відвідувати його цікаво також поза урочистими датами. Тоді легше придивитися до архітектури, прочитати присвяту й поміркувати, чому для такого місця обрали саме форму каплиці. Для розмови з дітьми або навчальної екскурсії можна почати з простого запитання: як споруда без портрета конкретної людини здатна розповідати про ціле покоління?
Що врахувати під час відвідування
Для знайомства з пам’ятником доцільно передбачити коротку зупинку в маршруті містом. Не обмежуйтеся поглядом із тротуару: загальний вигляд і деталі справляють різне враження.
Під час прогулянки стануть у пригоді кілька порад:
- спочатку огляньте монумент із відстані, щоб побачити його разом із простором майдану;
- підійдіть ближче до основи та зверніть увагу на державну символіку, аркові прорізи й завершення;
- для фотографування оберіть ракурс, у якому добре читається силует, і не перекривайте прохід іншим відвідувачам;
- якщо на площі відбувається покладання квітів або хвилина мовчання, відкладіть фотографування та дайте учасникам спокійно завершити церемонію.
Пам’ятник борцям за волю України у Луцьку вартий уваги і своєю присвятою, і непростою історією створення. Знання про дату відкриття, роботу Андроша Бідзілі та попередній задум Миколи Кумановського додає побаченому змісту. Тоді відкрита каплиця на Київському майдані сприймається як конкретна сторінка міської пам’яті – з авторськими пошуками, нездійсненими планами та традицією вшанування, яка триває.
