Луцьк має особливе право говорити про Лесю Українку не лише як про класика української літератури, а як про людину, чия біографія безпосередньо пов’язана з містом. Саме тут 25 лютого 1871 року народилася Лариса Косач, майбутня Леся Українка. Тому пам’ятник Лесі Українці у Луцьку на Театральному майдані сприймається значно ширше, ніж звичайна міська скульптура. Він стоїть у самому центрі Луцька і вже майже пів століття є місцем офіційних вшанувань, літературних подій та зустрічей. При цьому в місті існує не одне монументальне зображення письменниці – ще один пам’ятник з’явився у Центральному парку культури і відпочинку раніше. Саме ця деталь нерідко спричиняє плутанину, тому нижче розберемо обидва об’єкти окремо.
Головний пам’ятник Лесі Українці у Луцьку
Найвідоміший пам’ятник поетесі розташований на Театральному майдані – центральному громадському просторі Луцька. Його урочисто відкрили 19 серпня 1977 року. Авторський колектив складався зі скульпторів Андрія Німенка та Миколи Обезюка і архітекторів Володимира Жигуліна та Семена Кілессо. Це важливе уточнення, адже пам’ятник є результатом спільної роботи скульпторів та архітекторів, а не твором одного автора.
Композиція монументальна, але не перевантажена деталями. Леся Українка показана на повний зріст. Бронзова постать має висоту приблизно 5,5 м і встановлена на постаменті з полірованого лабрадориту та гранітному стереобаті. Темний камінь основи добре контрастує з бронзою, а вертикальний силует фігури легко читається навіть з протилежного боку майдану.
| Основні відомості | Дані |
|---|---|
| Кому присвячений | Лесі Українці – Ларисі Петрівні Косач |
| Де розташований | Театральний майдан, Луцьк |
| Дата відкриття | 19 серпня 1977 року |
| Скульптори | Андрій Німенко, Микола Обезюк |
| Архітектори | Володимир Жигулін, Семен Кілессо |
| Матеріал фігури | Бронза |
| Висота скульптури | Близько 5,5 м |
| Матеріал постаменту | Полірований лабрадорит, граніт |
Місце для монумента обране не випадково. Театральний майдан – один із головних центрів міського життя. Поряд знаходяться Волинський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка та Свято-Троїцький кафедральний собор. Звідси починається одна з найвідоміших пішохідних частин центрального Луцька.
Якою автори показали Лесю Українку
Цікавим є не тільки розмір пам’ятника, а й його пластичне рішення. Тут немає спроби показати письменницю за робочим столом або створити буквальну “ілюстрацію” до її біографії. Фігура витягнута вертикально, одяг переданий великими, спокійними площинами, а сама Леся ніби перебуває в русі.
Її голова трохи нахилена, погляд спрямований убік. Біля грудей вона тримає книгу. Саме книга стає найпомітнішою смисловою деталлю композиції – своєрідним знаком літературного слова, з яким пов’язане все життя письменниці.
З близької відстані монумент виглядає стриманішим, ніж здалеку. Тут можна роздивитися моделювання обличчя, рук, складок довгої сукні. З більшої дистанції деталі відходять на другий план і головним стає силует. Такий принцип добре працює саме на просторій площі: скульптура не губиться серед великих громадських споруд.
Другий пам’ятник Лесі Українці – у Центральному парку
У Луцьку є цікава особливість: монумент на Театральному майдані не був першим міським пам’ятником письменниці. Ще у 1966 році скульптурне зображення Лесі Українки встановили на центральній алеї міського парку культури і відпочинку. Сам парк отримав ім’я поетеси.
Таким чином, говорячи про “пам’ятники Лесі Українці у Луцьку”, варто розрізняти щонайменше дві локації.
| Локація | Що варто знати |
|---|---|
| Театральний майдан | Головний монументальний пам’ятник, відкритий 19 серпня 1977 року |
| Центральний парк культури і відпочинку імені Лесі Українки | Пам’ятник встановлений у 1966 році на центральній алеї парку |
Є в Луцьку й інше монументальне нагадування про письменницю. У 1986 році біля центрального входу до тодішнього Луцького державного педагогічного інституту імені Лесі Українки встановили її погруддя. Тому образ поетеси фактично присутній одразу в кількох частинах міського простору.
Чому саме Луцьк так тісно пов’язаний із Лесею Українкою
Для туриста, який уперше бачить пам’ятник Лесі Українці в центрі Луцька, може здатися, що місто просто вшанувало одну з найвідоміших українських письменниць. Насправді зв’язок значно глибший.
Лариса Петрівна Косач народилася в Луцьку 25 лютого 1871 року. Її батьками були Петро Косач та письменниця й громадська діячка Ольга Косач, відома під літературним псевдонімом Олена Пчілка. Дитячі роки Лесі Українки тісно пов’язані з Волинню, а волинські краєвиди, фольклор, народні вірування та образи згодом стали частиною культурного середовища, з якого виростала її творчість.
Особливо виразно волинський світ відчувається у драмі-феєрії “Лісова пісня”. Тому для Луцька Леся Українка – не абстрактна постать із літературного канону, а одна з ключових історичних особистостей, через яку місто і Волинь представлені в українській культурі.
Пам’ятник як частина сучасного Луцька
Монумент 1977 року давно перестав існувати лише як історичний об’єкт. Простір біля нього регулярно використовується для культурних та пам’ятних подій. Тут проводили відкриття літературно-мистецького фестивалю “Лісова пісня”, заходи Всеукраїнського конкурсу професійних читців імені Лесі Українки, церемонії покладання квітів.
Ця традиція залишається живою. Наприклад, 25 лютого 2026 року, у день 155-річчя від народження письменниці, саме біля пам’ятника на Театральному майдані було заплановане офіційне покладання квітів. 1 серпня 2026 року, у день пам’яті Лесі Українки, тут проводили панахиду та чергове вшанування поетеси.
Через це пам’ятник фактично виконує роль міського меморіального центру, пов’язаного з Лесею Українкою. Люди приходять сюди не тільки сфотографувати монумент – площа залишається місцем, де пам’ять про письменницю переходить у сучасне культурне життя міста.
Технічний опис пам’ятника
Основою композиції є висока бронзова повнофігурна скульптура. Постать вирішена фронтально, однак невеликий поворот голови та положення рук позбавляють її надмірної статичності. Довгий одяг формує майже суцільну вертикаль, завдяки чому фігура здається ще вищою.
Постамент має геометричну, максимально лаконічну форму. Полірована поверхня темного лабрадориту відбиває світло і створює візуально важку основу для бронзової постаті. Нижче композицію підтримує гранітний стереобат. На передній частині розміщене ім’я “Леся Українка”.
У композиції можна виділити кілька характерних деталей:
- повнофігурне зображення поетеси виконане з бронзи;
- висота самої скульптури становить близько 5,5 м, тому монумент добре проглядається у відкритому просторі Театрального майдану;
- книга в руках письменниці працює як головний предметний символ композиції;
- темний полірований камінь постаменту створює виразний контраст із бронзовою фігурою;
- архітектурне оточення не ізолює пам’ятник – він є частиною великого пішохідного простору центральної площі.
Що побачити поруч із пам’ятником
Якщо оглядати пам’ятник Лесі Українці у Луцьку під час прогулянки містом, окремо їхати до нього зазвичай не потрібно. Театральний майдан лежить у самому центрі, тому монумент легко включити у пішохідний маршрут.
Від площі можна пройти вулицею Лесі Українки в напрямку історичної частини міста. Це дає можливість поєднати сучасний центр із прогулянкою до Старого Луцька. Поруч також розташований кафедральний собор, театр, сквери та інші центральні міські локації.
Для фотографування цікаві різні ракурси. З близької відстані краще видно фактуру бронзи й деталі постаті, а з дальньої – співвідношення високої фігури з простором Театрального майдану. Саме другий варіант краще пояснює задум авторів: пам’ятник створювався не як невелика камерна скульптура, а як домінанта великого громадського простору.
Цікаві факти про пам’ятник Лесі Українці в Луцьку
Історія монумента має кілька деталей, які легко пропустити під час звичайної прогулянки. Головний пам’ятник з’явився через шість років після відзначення сторіччя від дня народження письменниці, а його відкриття у серпні 1977 року стало помітною міською подією.
Варто запам’ятати й інше:
- пам’ятник на Театральному майдані – не перше скульптурне вшанування Лесі Українки в Луцьку, адже парковий монумент існує з 1966 року;
- над головним монументом працювали одразу четверо авторів – два скульптори та два архітектори;
- бронзова фігура має близько 5,5 м заввишки;
- пам’ятник стоїть на одному з найбільш упізнаваних майданів сучасного Луцька;
- майже через пів століття після відкриття він продовжує бути основною міською локацією для офіційного вшанування Лесі Українки.
Пам’ятник, який став частиною образу міста
У Луцьку історія Лесі Українки не обмежується однією адресою. Її ім’я носить одна з центральних вулиць, із нею пов’язані культурні установи, парк, пам’ятні місця та міські заходи. На цьому тлі монумент на Театральному майдані виконує особливу роль – він ніби збирає ці численні зв’язки в одній точці.
Пам’ятник Лесі Українці у Луцьку цікавий і як твір монументального мистецтва 1970-х років, і як частина сучасного міста. Його автори не намагалися переказати біографію письменниці в бронзі. Натомість створили впізнаваний образ сильної, зосередженої людини з книгою біля серця. А те, що лучани й сьогодні приходять саме сюди у дні народження та пам’яті поетеси, мабуть, найкраще показує: цей монумент давно перестав бути просто пам’ятником минулої епохи. Він залишився живою частиною Луцька.
